Індія — країна з давньою культурою, філософією і традиціями, але разом із цим — держава, де досі існує складна соціальна ієрархія. Одним із найпомітніших її проявів є кастова система, що формально скасована Конституцією, але в деяких регіонах продовжує впливати на життя людей. Найнижчу сходинку цієї системи займали так звані «недоторканні», або даліти — люди, яких протягом століть вважали «нечистими» та виключали з суспільного життя.
Попри офіційне визнання рівності всіх громадян, даліти й сьогодні залишаються символом боротьби Індії за соціальну справедливість і людську гідність.
Як виникла кастова система в Індії
Сучасна кастова система бере свій початок із давньоіндійських релігійних текстів — насамперед із «Законів Ману» (Ману-смріті), які визначали місце кожної людини у суспільстві.
У цих текстах суспільство поділялося на чотири головні варни:
- Брахмани — жерці й вчені, які служили богам і тлумачили закони.
- Кшатрії — воїни та правителі, покликані захищати народ.
- Вайшьї — торговці, фермери, ремісники.
- Шудри — слуги, ремісники, наймані робітники.
Однак за межами цих варн залишалася окрема група — ті, кого називали «чандалами» або «недоторканними». Їхня робота вважалася «брудною»: вони займалися прибиранням, шкірообробкою, похованням мертвих тварин і людей. Саме ці обов’язки, пов’язані з «нечистотою», зробили їх вигнанцями у власній країні.
Хто такі даліти і чому їх називають «недоторканними»
Слово «даліт» (санскр. dalita) означає «пригнічений», «зламаний». Це самоназва людей, яких раніше іменували «недоторканними». Згідно з давніми уявленнями, доторкнутися до представника цієї касти означало «осквернитися».
Тому далітам забороняли:
- користуватися громадськими колодязями та храмами;
- ходити по тротуарах поруч із «вищими» кастами;
- навчатися разом із іншими дітьми;
- торкатися посуду або речей, що належать «чистим» людям.
У селах та невеликих містах подібні обмеження часто зберігаються й сьогодні, хоча Конституція Індії 1950 року офіційно скасувала кастову дискримінацію.
Соціальне становище далітів у сучасній Індії
На початку ХХ століття Махатма Ганді назвав далітів «хариджанами» — «божими дітьми» — і почав відстоювати їхні права. Його справу продовжив Бхімрао Рамджі Амбедкар, який сам походив із касти недоторканних. Він став першим далітом, що здобув вищу освіту, і головним автором Конституції незалежної Індії.
Сьогодні в країні діють квоти на освіту та державну службу для представників касти далітів, а багато з них досягли значних успіхів у політиці та бізнесі. Наприклад, у 1997–2002 роках президентом Індії був Кочеріл Раман Нараянан — представник цієї спільноти.
Попри це, дискримінація досі не зникла. За даними правозахисних організацій, щотижня трапляються тисячі випадків насильства чи принижень проти далітів, особливо у сільських регіонах. Часто їх не допускають у храми, змушують їсти окремо або навіть фізично карають за порушення «кастових правил».
Чому важливо знати, хто такі даліти
Знання про далітів — це не лише частина історії Індії, а й приклад того, як глибоко може вкорінитися соціальна нерівність. Їхня боротьба за рівність нагадує, що справедливість не можна нав’язати законами — її потрібно виховати у свідомості людей.
Сьогодні молоде покоління Індії все частіше виступає проти дискримінації. У великих містах даліти мають можливість отримувати освіту, працювати поруч із представниками інших каст, і ніхто не вважає дотик до них «гріхом».
Цікаво знати
- Даліти становлять приблизно 16–20% населення Індії — понад 200 мільйонів осіб.
- Вони мають власні громадські організації, храми й освітні програми.
- У містах, як-от Делі чи Мумбаї, даліти дедалі частіше працюють у бізнесі, ІТ та політиці.
Даліти — це не просто «недоторканні» минулого, а люди, які виборюють своє право на гідне життя. Хоча індійська держава давно скасувала кастові обмеження, у суспільстві ще триває процес переосмислення старих уявлень. Повага, рівність і людяність — ось що сьогодні має замінити старі забобони про «чистих» і «нечистих».
